- жалюгідність
- -ності, ж.Абстр. ім. до жалюгідний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жалюгідність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
миршавий — а, е. 1) Який має непривабливу зовнішність, нездоровий, жалюгідний вигляд; слабосильний, хворобливий (про людей і тварин). || Жалюгідний, слабенький, негарний (про волосся, частини тіла такої людини, тварини). || перен., зневажл. Нічим не… … Український тлумачний словник
мізерія — ї, ж., розм. 1) Дуже мала кількість чого небудь. || Дрібні господарські речі, майно. || перен. Вбогість, бідність. 2) Що небудь незначне, несуттєве; дрібниця. || перен. Жалюгідна, нікчемна людина … Український тлумачний словник
злиденний — а, е. 1) Який живе бідно, у злиднях і нужді; бідний. || Який свідчить про злидні, бідність; убогий. 2) перен. Дуже малий, незначний (кількістю, розміром і т. ін.). 3) перен., зневажл. Не вартий нічого; нікчемний, жалюгідний. 4) діал. Поганий … Український тлумачний словник
мізерний — а, е. 1) Незначний за розміром; дуже малий. || Який свідчить про нестатки, злиденність; вбогий. || заст., зневажл. Надто вбогий (про людину). 2) Який не має істотного значення, великої ваги; незначний. 3) Який не викликає до себе поваги;… … Український тлумачний словник
черв'як — а/, ч. 1) Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє м яке видовжене тіло. •• Дощови/й черв я/к кільцевий черв як, що живе у ґрунті і після дощу через насиченість ґрунту водою часто виповзає на поверхню; виповзок. || Личинка комахи,… … Український тлумачний словник